Числа Фібоначчі - це числова послідовність, у якій кожне наступне число дорівнює сумі двох попередніх. Послідовність починається з 0, далі йде 1, а далі за правилом кожне неступне число дорівнює сумі двох попередніх. Послідовність має вигляд: 0, 1, 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, 34,... Послідовність є рекурентною, тобто визначена сама через себе. Формула послідовності чисел Фібоначчі: $F_n = F_{n-1} +F_{n-2}$. Числа Фібоначчі зустрічаються в природі, мистецтві та інших сферах. Послідовність Фібоначчі тісно пов’язана із золотим перерізом – особливою пропорцією, яку часто називають божественною. Золотий переріз виникає, коли відношення між двома частинами будь-чого дорівнює приблизно 1,618. Це число позначають символом 𝜑. Нехай маємо відрізок, що поділений на дві частини — велику a і меншу b. Відрізок буде поділений у золотому перерізі, якщо відношення довжини всього відрізка до більшої частини дорівнює відношенню більшої частини до меншої, тобто: $\frac{a+b}{a}=\frac{a}{b}=\ph...
Видатний математик, представнк Львівської математичної школи, Стефан Банах зробив значний внесок у розвиток нового розділу математики - функціонального аналізу.
Народився Стефан 30 березня 1892 року у Кракові. Навчався у народній школі, а потім у гімназії. Під час навчання виявляє зацікавленість математикою та приодничими науками. Після завершення навчання у 2010 році переїжджає у Львів для продовження навчання.
Після переїзду вступає до Львівської політехніки на факультет будови машин, а пізніше переводиться на інженерний факультет. Проте Стефану не вдається закінчити повний курс навчання.
Значний вплив на подальше життя Стефана Банаха відіграла його випадкова зустріч у 1916 році з відомим математиком того часу Гуго Штайнгаузом у Кракові, який розгледів у молодому вченому видатну особистість та розпочав співпрацю з ним.
У 1920 році Стефан Банах за рекомендацією Штайнгауза був прийнятий на роботу асистентом кафедри математики Львівського університету. У 1920 році він написав докторську працю, присвячену інтегральним рівнянням і теорії множин, яку успішно захистив та отримав ступінь доктора наук у 1921 році. З 1922 року Стефан Банах стає надзвичайним професором, а у 1927 році - надзвичайним професором. Це був унікальний випадок, оскільки Стефан не мав диплома про вищу освіту.
У 1939 році вчений очолив кафедру аналізу Львівського університету. Проте війна, яка розпочалася у 1941 році, призвела до зупинки роботи університету. Заробляючи на життя, Стефан Банах погодився на участь у медичних експериментах із створення вакцини проти тифу.
У 1944 році університет відновив роботу і Стефан Банах продовжив математичну діяльність. Проте важка хвороба не дала завершити задуми. Помер видатний вчений 31 серпня 1945 року.
Діяльність Стефана Банаха у галузі математики призвела до стоворення нового розділу - функціонального аналізу. Він співпрацював з іншими видатними вченими того часу. Монографії та статті Стефана Банаха публікувалися у відомих математичних журналах. Найвідомішою його науковою працею став «Шкотська книга» - збірка математичних проблем, записаних під час зустрічей математиків у Шкотській кав’ярні у Львові на вулиці Академічній (тепер Проспект Т. Шевченка). Результати досліджень Стефана Банаха стали класичними і входять до змісту підручників та монографій з функціонального аналізу. Його праці відомі й у галузях диференціальних рівнянь та теорії функцій комплексної змінної. Іменем Стефана Банаха названі банахові простори та банахова алгебра.
Після переїзду вступає до Львівської політехніки на факультет будови машин, а пізніше переводиться на інженерний факультет. Проте Стефану не вдається закінчити повний курс навчання.
Значний вплив на подальше життя Стефана Банаха відіграла його випадкова зустріч у 1916 році з відомим математиком того часу Гуго Штайнгаузом у Кракові, який розгледів у молодому вченому видатну особистість та розпочав співпрацю з ним.
У 1920 році Стефан Банах за рекомендацією Штайнгауза був прийнятий на роботу асистентом кафедри математики Львівського університету. У 1920 році він написав докторську працю, присвячену інтегральним рівнянням і теорії множин, яку успішно захистив та отримав ступінь доктора наук у 1921 році. З 1922 року Стефан Банах стає надзвичайним професором, а у 1927 році - надзвичайним професором. Це був унікальний випадок, оскільки Стефан не мав диплома про вищу освіту.
У 1939 році вчений очолив кафедру аналізу Львівського університету. Проте війна, яка розпочалася у 1941 році, призвела до зупинки роботи університету. Заробляючи на життя, Стефан Банах погодився на участь у медичних експериментах із створення вакцини проти тифу.
У 1944 році університет відновив роботу і Стефан Банах продовжив математичну діяльність. Проте важка хвороба не дала завершити задуми. Помер видатний вчений 31 серпня 1945 року.
Діяльність Стефана Банаха у галузі математики призвела до стоворення нового розділу - функціонального аналізу. Він співпрацював з іншими видатними вченими того часу. Монографії та статті Стефана Банаха публікувалися у відомих математичних журналах. Найвідомішою його науковою працею став «Шкотська книга» - збірка математичних проблем, записаних під час зустрічей математиків у Шкотській кав’ярні у Львові на вулиці Академічній (тепер Проспект Т. Шевченка). Результати досліджень Стефана Банаха стали класичними і входять до змісту підручників та монографій з функціонального аналізу. Його праці відомі й у галузях диференціальних рівнянь та теорії функцій комплексної змінної. Іменем Стефана Банаха названі банахові простори та банахова алгебра.
Коментарі
Дописати коментар