Видатний математик, представнк Львівської математичної школи, Стефан Банах зробив значний внесок у розвиток нового розділу математики - функціонального аналізу. Народився Стефан 30 березня 1892 року у Кракові. Навчався у народній школі, а потім у гімназії. Під час навчання виявляє зацікавленість математикою та приодничими науками. Після завершення навчання у 2010 році переїжджає у Львів для продовження навчання. Після переїзду вступає до Львівської політехніки на факультет будови машин, а пізніше переводиться на інженерний факультет. Проте Стефану не вдається закінчити повний курс навчання. Значний вплив на подальше життя Стефана Банаха відіграла його випадкова зустріч у 1916 році з відомим математиком того часу Гуго Штайнгаузом у Кракові, який розгледів у молодому вченому видатну особистість та розпочав співпрацю з ним. У 1920 році Стефан Банах за рекомендацією Штайнгауза був прийнятий на роботу асистентом кафедри математики Львівського університету. У 1920 році він написав докторсь
Українка Марина В'язовська - друга жінка, що отримала престижну премію Філдса за розв'язання задачі, над якою роздумували ще Кеплер і Ньютон. Вручення відбулося 5 липня 2022 року.
Марина В’язовська народилася в Києві в 1984 році, навчалась на механіко-математичному факультеті Київського національного університету імені Шевченка, у 2007 році отримала ступінь магістра у німецькому Кайзерслаутерні, а в 2013 року - ступінь доктора природничих наук у Боннському університеті. З 2017 року працює в Федеральній політехнічній школі Лозанни, у 2018 році отримала посаду професора, очолює кафедру теорії чисел.
Задача про пакування куль
Отримано розв'язок задачі про пакування куль у восьмивимірному просторі, відомої ще з 16 століття. Початково вона була пов'язана з військовою необхідністю придумати найбільш ефективний спосіб укладання гарматних ядер на кораблях британського військового флоту.
У подальшому задача потрапила до списку з 23 невирішених математичних задач. Про її розв'язання дискутували такі відомі науковці, як Йоган Кеплер та Ісаак Ньютон.
Типова задача пакування куль у тривимірному просторі полягає в тому, щоб знайти розташування, за якого вони заповнюють якомога більший простір. Частка простору, заповненого кулями, називається щільністю пакування. Оскільки локальна щільність пакування в нескінченному просторі може змінюватися залежно від об’єму, у якому вона вимірюється, проблема зазвичай полягає в тому, щоб максимізувати середню або асимптотичну щільність, виміряну у достатньо великому об’ємі.
Для куль однакового діаметру у трьох вимірах найщільніше пакування займає приблизно 74% об’єму. Випадкове пакування однакових куль зазвичай має щільність близько 63,5%.
Коментарі
Дописати коментар