Перейти до основного вмісту

Цікаві властивості об'ємів тіл обертання

 У шкільному курсі геометрії вивчають властивості тіл обертання: циліндра, конуса та кулі. Але такі фігури можуть приховувати таємниці, у які складно повірити. Про таку властивість тіл обертання розкажемо у дописі. Візьмемо правильний циліндр (висота якого дорівнює діаметру) і впишемо у нього конус і кулю. Радіус циліндра дорівнює r , а висота 2 r . Тоді об'єм вписаного конуса, радіус основи якого r , а висота 2 r , дорівнює $V_{con}=\frac{2}{3}\pi r^3$ Об'єм кулі радіуса r $V_{k}=\frac{4}{3}\pi r^3$ Якщо додамо ці формули,  то отримаємо об'єм циліндра $V_{cyl}=2\pi r^3$ Здається дивовижним, проте математично доведеним факт, що об'єм, який залишається незайнятим у циліндрі після вписання конуса, дорівнює об'єму кулі. І навпаки, незайнятий об'єм циліндра після вписання кулі дорівнює об'єму конуса.

Володимир Левицький

Володимир Левицький народився 31 грудня 1872 року в Тернополі у сім'ї юриста. 


Коли Володимирові минуло 5 років, померла мати. Тоді родина Левицьких переїхала з Тернополя до Золочева, де у 5 з половиною років Володимир пішов до першого класу чотирирічної народної школи. 1882 року він вступив до Золочівської гімназії, в якій закінчив чотири класи. Далі Володимир навчався в Тернопільській гімназії. Саме там він обрав математику справою свого життя.
Улітку 1889 року Левицькі переїхали до Львова. Тут Володимир записався до польської гімназії Франца Йозефа, яку він наступного року закінчив з відзнакою. 
1890 року Володимир Левицький вступив до Львівського університету на філософський факультет, де слухав лекції з математики і фізики, самостійно читав наукові роботи видатних математиків. А 1893 р. він увійшов до складу математично-природописно-лікарської секції Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Вже на п'ятому засіданні секції молодому випускникові університету було доручено укласти українську фізичну і математичну термінологію. 
Після закінчення навчання Володимир Левицький йде на рік до війська, а потім продовжує викладацьку діяльність у Тернопільській гімназії. У 1989 р. вчений проходив стажування у Німеччині. Після цього аж до першої світової війни він працює в гімназії у Львові, друкує багато статей.
 З 1924 року Володимир Левицький працював у гімназіях фаховим інструктором з математики і фізики, одночасно багато сил і часу віддаючи Науковому товариству ім. Т. Шевченка, головою якого він був з 1932 по 1934 рік.
Після приєднання Західної України до Радянського Союзу В. Левицький працював спочатку в новоствореному Львівському педагогічному інституті, а з 1940 року – у Львівському університеті, де через рік йому було присвоєно звання професора.
14 липня 1956 р. Володимира Левицького не стало. З того часу не часто згадували про визначного галицького математика, бо він стояв на державницьких позиціях і розумів, що для побудови незалежної України необхідно мати фахівців з усіх галузей знань, а особливо з природознавства. 
Першу наукову статтю Володимира Левицького з вищої математики українською мовою «Про симетричні вираження функцій по модулю m» надруковано 1894 року. Він є автором низки праць із теорії аналітичних функцій, диференціальних та інтегральних рівнянь, алгебри, геометрії, теоретичної фізики, астрономії.
Володимир Левицький написав майже 100 науково-популярних статей і перекладів українською, польською, німецькою, французькою, англійською та іспанською мовами. Майже вся наукова і громадська робота В. Й. Левицького проходила в Науковому товаристві ім. Т. Шевченка. Він був також членом Польського астрономічного товариства, Французького та Німецького наукових товариств.
«Основоположник математичної культури нашого народу» – так назвав Володимира Левицького академік Михайло Кравчук. Таким він і залишається завдяки результатам своєї праці в історії української культури.




Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Стефан Банах

  Видатний математик, представнк Львівської математичної школи, Стефан Банах зробив значний внесок у розвиток нового розділу математики - функціонального аналізу. Народився Стефан 30 березня 1892 року у Кракові. Навчався у народній школі, а потім у гімназії. Під час навчання виявляє зацікавленість математикою та приодничими науками. Після завершення навчання у 2010 році переїжджає у Львів для продовження навчання. Після переїзду вступає до Львівської політехніки на факультет будови машин, а пізніше переводиться на інженерний факультет. Проте Стефану не вдається закінчити повний курс навчання. Значний вплив на подальше життя Стефана Банаха відіграла його випадкова зустріч у 1916 році з відомим математиком того часу Гуго Штайнгаузом у Кракові, який розгледів у молодому вченому видатну особистість та розпочав співпрацю з ним. У 1920 році Стефан Банах за рекомендацією Штайнгауза був прийнятий на роботу асистентом кафедри математики Львівського університету. У 1920 році він написав докт...

Цікаві задачі

  Задача 6.  Півкруги рівні між собою. Знайдіть їх діаметр.

Значення тригонометричних функцій

Усім відомі таблиці значень тригонометричних функцій кутів від 0° до 90°. Їх нескладно запам'ятати. Однак можна використати і прості формули значень синуса та косинуса цих кутів. Використовувати формули можна за допомогою пальців руки.  Розташуємо руку так, щоб мізинець співпадав з напрямком осі Ох, а великий палець - з напрямком осі Оу.  Обчислення значень синусів і косинусів кутів 0°, 30°, 45°, 60° та 90° проводять за тією ж формулою: $sin{ \alpha} (cos{\alpha}) =\frac{\sqrt{N}}{4}$, де N - номери пальців. Для синуса нумерація починається з 0 - мізинець (0°), 1 - підмізинний палець (30°),  2 - середній палець (45°),  3 - вказівний палець (60°), 4 - великий палець (90°).  Для косинуса - навпаки: 0 - великий палець (90°), 1 - вказівний палець (60°), 2 - середній палець (45°), 3 - підмізинний палець (30°), 4 - мізинець (0°). Знаючи формули, можна легко записати таблицю значень тригонометричних функцій або обчислити їх значення для кутів  0°, 30°, 45°, 60°...