Відома теорема Піфагора дає можливість побудувати відрізок - гіпотенузу, довжина якого дорівнює кореню квадратному з суми квадратів двох чисел - довжин катетів. Якщо обидва катети дорівнюють 1, тоді довжина гіпотенузи дорівнює $ \sqrt{2}$. Для катетів, довжини яких 1 та 2, гіпотенуза дорівнює $\sqrt{5}$. А як побудувати відрізки, довжини яких дорівнюють іншим значенням коренів? Такі відрізки можна відкласти за допомогою геометричних побудов, як, наприклад, на рисунку. Окрім $\sqrt{2}$ і $ \sqrt{5}$ побудовано відрізок довжиною $ \sqrt{3}$. Інший рисунок містить відрізки, довжини яких є коренями послідовних натуральних чисел від 1 до 5. А чи можна побудувати за таким принципом відрізок, довжина якого дорівнює квадратному кореню з довільного натурального числа?
Володимир Левицький народився 31 грудня 1872 року в Тернополі у сім'ї юриста. 
Коли Володимирові минуло 5 років, померла мати. Тоді родина Левицьких переїхала з Тернополя до Золочева, де у 5 з половиною років Володимир пішов до першого класу чотирирічної народної школи. 1882 року він вступив до Золочівської гімназії, в якій закінчив чотири класи. Далі Володимир навчався в Тернопільській гімназії. Саме там він обрав математику справою свого життя.
Улітку 1889 року Левицькі переїхали до Львова. Тут Володимир записався до польської гімназії Франца Йозефа, яку він наступного року закінчив з відзнакою.
1890 року Володимир Левицький вступив до Львівського університету на філософський факультет, де слухав лекції з математики і фізики, самостійно читав наукові роботи видатних математиків. А 1893 р. він увійшов до складу математично-природописно-лікарської секції Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Вже на п'ятому засіданні секції молодому випускникові університету було доручено укласти українську фізичну і математичну термінологію.
Після закінчення навчання Володимир Левицький йде на рік до війська, а потім продовжує викладацьку діяльність у Тернопільській гімназії. У 1989 р. вчений проходив стажування у Німеччині. Після цього аж до першої світової війни він працює в гімназії у Львові, друкує багато статей. З 1924 року Володимир Левицький працював у гімназіях фаховим інструктором з математики і фізики, одночасно багато сил і часу віддаючи Науковому товариству ім. Т. Шевченка, головою якого він був з 1932 по 1934 рік.
Після приєднання Західної України до Радянського Союзу В. Левицький працював спочатку в новоствореному Львівському педагогічному інституті, а з 1940 року – у Львівському університеті, де через рік йому було присвоєно звання професора.
14 липня 1956 р. Володимира Левицького не стало. З того часу не часто згадували про визначного галицького математика, бо він стояв на державницьких позиціях і розумів, що для побудови незалежної України необхідно мати фахівців з усіх галузей знань, а особливо з природознавства.
Першу наукову статтю Володимира Левицького з вищої математики українською мовою «Про симетричні вираження функцій по модулю m» надруковано 1894 року. Він є автором низки праць із теорії аналітичних функцій, диференціальних та інтегральних рівнянь, алгебри, геометрії, теоретичної фізики, астрономії.
Володимир Левицький написав майже 100 науково-популярних статей і перекладів українською, польською, німецькою, французькою, англійською та іспанською мовами. Майже вся наукова і громадська робота В. Й. Левицького проходила в Науковому товаристві ім. Т. Шевченка. Він був також членом Польського астрономічного товариства, Французького та Німецького наукових товариств.
«Основоположник математичної культури нашого народу» – так назвав Володимира Левицького академік Михайло Кравчук. Таким він і залишається завдяки результатам своєї праці в історії української культури.
Коли Володимирові минуло 5 років, померла мати. Тоді родина Левицьких переїхала з Тернополя до Золочева, де у 5 з половиною років Володимир пішов до першого класу чотирирічної народної школи. 1882 року він вступив до Золочівської гімназії, в якій закінчив чотири класи. Далі Володимир навчався в Тернопільській гімназії. Саме там він обрав математику справою свого життя.
Улітку 1889 року Левицькі переїхали до Львова. Тут Володимир записався до польської гімназії Франца Йозефа, яку він наступного року закінчив з відзнакою.
1890 року Володимир Левицький вступив до Львівського університету на філософський факультет, де слухав лекції з математики і фізики, самостійно читав наукові роботи видатних математиків. А 1893 р. він увійшов до складу математично-природописно-лікарської секції Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Вже на п'ятому засіданні секції молодому випускникові університету було доручено укласти українську фізичну і математичну термінологію.
Після закінчення навчання Володимир Левицький йде на рік до війська, а потім продовжує викладацьку діяльність у Тернопільській гімназії. У 1989 р. вчений проходив стажування у Німеччині. Після цього аж до першої світової війни він працює в гімназії у Львові, друкує багато статей. З 1924 року Володимир Левицький працював у гімназіях фаховим інструктором з математики і фізики, одночасно багато сил і часу віддаючи Науковому товариству ім. Т. Шевченка, головою якого він був з 1932 по 1934 рік.
Після приєднання Західної України до Радянського Союзу В. Левицький працював спочатку в новоствореному Львівському педагогічному інституті, а з 1940 року – у Львівському університеті, де через рік йому було присвоєно звання професора.
14 липня 1956 р. Володимира Левицького не стало. З того часу не часто згадували про визначного галицького математика, бо він стояв на державницьких позиціях і розумів, що для побудови незалежної України необхідно мати фахівців з усіх галузей знань, а особливо з природознавства.
Першу наукову статтю Володимира Левицького з вищої математики українською мовою «Про симетричні вираження функцій по модулю m» надруковано 1894 року. Він є автором низки праць із теорії аналітичних функцій, диференціальних та інтегральних рівнянь, алгебри, геометрії, теоретичної фізики, астрономії.
Володимир Левицький написав майже 100 науково-популярних статей і перекладів українською, польською, німецькою, французькою, англійською та іспанською мовами. Майже вся наукова і громадська робота В. Й. Левицького проходила в Науковому товаристві ім. Т. Шевченка. Він був також членом Польського астрономічного товариства, Французького та Німецького наукових товариств.
«Основоположник математичної культури нашого народу» – так назвав Володимира Левицького академік Михайло Кравчук. Таким він і залишається завдяки результатам своєї праці в історії української культури.
Коментарі
Дописати коментар