Відома теорема Піфагора дає можливість побудувати відрізок - гіпотенузу, довжина якого дорівнює кореню квадратному з суми квадратів двох чисел - довжин катетів. Якщо обидва катети дорівнюють 1, тоді довжина гіпотенузи дорівнює $ \sqrt{2}$. Для катетів, довжини яких 1 та 2, гіпотенуза дорівнює $\sqrt{5}$. А як побудувати відрізки, довжини яких дорівнюють іншим значенням коренів? Такі відрізки можна відкласти за допомогою геометричних побудов, як, наприклад, на рисунку. Окрім $\sqrt{2}$ і $ \sqrt{5}$ побудовано відрізок довжиною $ \sqrt{3}$. Інший рисунок містить відрізки, довжини яких є коренями послідовних натуральних чисел від 1 до 5. А чи можна побудувати за таким принципом відрізок, довжина якого дорівнює квадратному кореню з довільного натурального числа?
Віктор Михайлович Глушков народився 24 серпня 1923 р. у м. Ростові-на-Дону. 
Батько Віктора, Михайло Іванович, був родом із Станиці Луганської. У 1927-1928 pp. сім'я переїхала у м. Шахти.
Видатні здібності Віктора Глушкова проявилися дуже рано. Він мав феноменальну пам'ять, прагнув до знань. У 1931 році Віктор пішов до школи, яку закінчив 21 червня 1941 pоку, a 22 червня почалася війна. В. Глушков вступив у Ростовський університет на фізико-математичний факультет, але вже 29 вересня змушений був перервати навчання. Восени 1944 року Віктор вступає до Індустріального інституту м. Новочеркаська, проте повертається на фізико-математичний факультет Ростовського університету, де провчився лише місяць, а далі навчався заочно. Після закінчення екстерном у 1948 році Ростовського університету Віктор Глушков був скерований на роботу на Урал, в установу, що була пов'язана з атомною промисловістю, яка на той час тільки зароджувалася.
З приїздом на Урал почалася наукова діяльність Глушкова, яка ділиться на два періоди: алгебраїчний (1948-1956 pp.) та кібернетичний (1956-1982 pp.).
У 1951 році захистив кандидатську дисертацію з алгебри. Після захисту Віктор Глушков захопився п'ятою проблемою Гілберта, яку вирішив за 3 роки.
У 1955 pоці Віктор Глушков захистив докторську дисертацію.
Початок кібернетичного періоду діяльності Глушкова припадає на 1956 р. У цей час він приїжджає до Києва. Далі вся наукова й педагогічна діяльність Глушкова буде нерозривно пов'язана з цим містом. З 1956 року він завідує лабораторією обчислювальної техніки й математики, а з 1957 року працює директором Обчислювального центру АН УРСР, створеного на базі цієї лабораторії. В 1962 році на базі Обчислювального центру було створено Інститут кібернетики АН УРСР, директором якого став Віктор Глушков.
З 1957 року Віктор Глушков працює професором Київського університету. У 1958 році його обирають членом-кореспондентом, а в 1961 році - академіком АН УРСР. З 1962 року займає посаду віце-президента АН УРСР, а у 1964 р. його обирають дійсним членом Академії наук СРСР.
Віктор Глушков був одним з ініціаторів створення факультету кібернетики Київського університету. З 1965 року до дня своєї смерті очолював кафедру теоретичної кібернетики за сумісництвом.
Віктор Глушков опублікував понад 800 робіт, у тому числі 30 монографій. Проте вчений часто наражався на нерозуміння чи просто небажання розуміння з боку чиновників.
Помер Віктор Михайлович 30 січня 1982 p.оку проживши всього 58 років.
Світова наука знає Віктора Глушкова як автора фундаментальних праць з теоретичної та прикладної кібернетики, штучного інтелекту, теорії цифрових автоматів, з питань застосування кібернетичних методів в економіці
Коментарі
Дописати коментар