Парадокс - це твердження, яке, на перший погляд, є суперечливим, але насправді є вірне. Сьогодні продемонструємо приклад такого парадоксу, який має назву "Картопляний парадокс". Фред приніс додому 100 кг картоплі, яка (у математичному сенсі) на 99% складається з води. Він залишає їх надворі на ніч, щоб вона трохи підсохла і на 98% складалася з води. Яка їх нова маса? Відповідь вас здивує: нова маса – 50 кг. Доведення парадоксу: Якщо картопля на 99% складається з води, то суха маса становить 1%. Це означає, що у 100 кг картоплі міститься 1 кг сухої маси, яка не буде змінюватися внаслідок випаровування, оскільки випаровується лише вода. Для того, щоб картопля складалася з води на 98%, суха маса має становити 2% від загальної маси — удвічі більше, ніж було раніше. Кількість сухої маси 1 кг залишається незмінною, тому цього можна досягти лише шляхом зменшення загальної маси картоплі. Оскільки пропорцію сухої маси потрібно подвоїти, загальну масу картоплі потрібно зменшити ...
Батько Віктора, Михайло Іванович, був родом із Станиці Луганської. У 1927-1928 pp. сім'я переїхала у м. Шахти.
Видатні здібності Віктора Глушкова проявилися дуже рано. Він мав феноменальну пам'ять, прагнув до знань. У 1931 році Віктор пішов до школи, яку закінчив 21 червня 1941 pоку, a 22 червня почалася війна. В. Глушков вступив у Ростовський університет на фізико-математичний факультет, але вже 29 вересня змушений був перервати навчання. Восени 1944 року Віктор вступає до Індустріального інституту м. Новочеркаська, проте повертається на фізико-математичний факультет Ростовського університету, де провчився лише місяць, а далі навчався заочно. Після закінчення екстерном у 1948 році Ростовського університету Віктор Глушков був скерований на роботу на Урал, в установу, що була пов'язана з атомною промисловістю, яка на той час тільки зароджувалася.
З приїздом на Урал почалася наукова діяльність Глушкова, яка ділиться на два періоди: алгебраїчний (1948-1956 pp.) та кібернетичний (1956-1982 pp.).
У 1951 році захистив кандидатську дисертацію з алгебри. Після захисту Віктор Глушков захопився п'ятою проблемою Гілберта, яку вирішив за 3 роки.
У 1955 pоці Віктор Глушков захистив докторську дисертацію.
Початок кібернетичного періоду діяльності Глушкова припадає на 1956 р. У цей час він приїжджає до Києва. Далі вся наукова й педагогічна діяльність Глушкова буде нерозривно пов'язана з цим містом. З 1956 року він завідує лабораторією обчислювальної техніки й математики, а з 1957 року працює директором Обчислювального центру АН УРСР, створеного на базі цієї лабораторії. В 1962 році на базі Обчислювального центру було створено Інститут кібернетики АН УРСР, директором якого став Віктор Глушков.
З 1957 року Віктор Глушков працює професором Київського університету. У 1958 році його обирають членом-кореспондентом, а в 1961 році - академіком АН УРСР. З 1962 року займає посаду віце-президента АН УРСР, а у 1964 р. його обирають дійсним членом Академії наук СРСР.
Віктор Глушков був одним з ініціаторів створення факультету кібернетики Київського університету. З 1965 року до дня своєї смерті очолював кафедру теоретичної кібернетики за сумісництвом.
Віктор Глушков опублікував понад 800 робіт, у тому числі 30 монографій. Проте вчений часто наражався на нерозуміння чи просто небажання розуміння з боку чиновників.
Помер Віктор Михайлович 30 січня 1982 p.оку проживши всього 58 років.
Світова наука знає Віктора Глушкова як автора фундаментальних праць з теоретичної та прикладної кібернетики, штучного інтелекту, теорії цифрових автоматів, з питань застосування кібернетичних методів в економіці
Коментарі
Дописати коментар