Георгій Вороний

Георгій Феодосійович Вороний, відомий український вчений народився 16 квітня 1868 року в містечку Журавка на Полтавщині. 

Середню освіту здобув у Бердянській і Прилуцькій гімназіях: останню закінчив у 1885 році. В цьому ж році у «Журналі елементарної математики» було опубліковано статтю Г. Вороного на тему: «Розкладання многочлена на множники на основі властивостей коренів квадратного рівняння». Того ж року Вороний вступив до Петербурзького університету. 

Основною галуззю досліджень, яку обрав він для себе, була теорія чисел. Георгій Вороний отримав наукові результати, зокрема довів одну з властивостей чисел Бернуллі, а також теореми Адамса і Штаудгта. 

Після успішного завершення навчання у Петербурзі у 1896 році Г. Вороний отримав призначення до Варшавського університету, де викладав декілька курсів, будучи одним з лише трьох професорів цього університету, а з осені 1898 року працював у Варшавському політехнічному інституті. 

Вчений започаткував новий напрям досліджень – невизначені квадратичні форми, про які говорив із великим захопленням, зробивши перші записи з теорії невизначених квадратичних форм 20 лютого 1908 року в Новочеркаську, куди ненадовго був переведений з Варшави. 

Помер видатний вчений 17 листопада 1908 року у зв’язку з загостренням хвороби. 

Георгій Вороний за своє коротке життя встиг започаткувати кілька нових наукових напрямів. Але одне з найвидатніших його досягнень – діаграми Вороного були належно оцінені значно пізніше. 

Діаграми Вороного розбивають площину або простір з заданим набором точок на частини, кожна з точок яких є ближчою до однієї заданої точки, ніж до інших. 

Діаграми Вороного сьогодні  використовують у багатьох галузях: 

• в природничих науках – для моделювання біологічних структур, зокрема клітин, обчислення кількості опадів, моделювання лісів і лісових пожеж, визначення позицій атомів у молекулах, визначення зон космічних об’єктів в астрофізиці; 
• у медицині – для опису структури м’язів, визначення джерел розповсюдження епідемій; 
• в інженерії – для визначення вільної структури полімерів, опису кристалів, знаходження найближчих запасних аеродромів під час авіаперельотів через океан, в інженерних конструкціях, у дизайнерських проектах; 
• в інформатиці – для визначення ємності бездротових мереж, в комп’ютерній графіці – для відображення об’єктів, для машинного навчання в системах штучного інтелекту та робототехніці.

Діаграми Вороного в архітектурі

 у природі

в геоінформаційних системах